Восени ми поринаємо у геть інший світ: де чай здається ароматнішим та смачнішим, ковдра – теплішою, а книги – цікавішими. Ідучи вулицею, ми вдивляємося у кожне деревце, щоб побачити бодай один листочок, якого ще не торкнувся пензель золотої красуні, і тішимося, коли все ж знаходимо. Осінню ми не прагнемо сховатися від дощу, а навпаки – з нетерпінням чекаємо його і щиро дивуємося, коли надворі сухо, адже саме в цю пору року дощ якийсь особливий.
Немає коментарів:
Дописати коментар